Тобто, у випадку, коли подати спільну заяву батьків неможливо, в тому числі у випадку, коли один з батьків, наприклад - матір, заперечує батьківство батька, або коли матір вже внесла в свідоцтво про народження дитини відомості, що батько відсутній, єдиним виходом буде суд.
В суді підставою для визнання батьківства за певною особою є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Це можуть бути як свідчення тісних тривалих стосунків батьків, генетичні тести, тощо.
Крім батька, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Слід розуміти, що окремо від визнання батьківства дитини в праві України є специфічна процедура встановлення факту батьківства в судовому порядку, яка відрізняється від визнання батьківства в судовому порядку тим, що така процедура зазвичай застосовується у разі відсутності спору щодо батьківства дитини або у разі смерті фактичного батька дитини до моменту народження дитини.
Рішенням суду може також бути встановлений й факт материнства, ця процедура зазвичай застосовується у разі смерті жінки до моменту реєстрації дитини, у випадку, коли за життя жінка вважала себе матір'ю дитини та при відсутності спору щодо материнства цієї жінки (зазвичай це випадки народження і виховання дитини в парах, що свідомо відмовляються реєструвати дитину по релігійним чи іншим переконанням).
Суд може визнати батьківство в будь-який час після народження дитини.
